У Єрусалимі в IV столітті цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, наказала розкопати Голгофу. Там знайшли три хрести, а той, на якому був розіп’ятий Спаситель, визначили за переказом після чуда: тяжкохвора людина одужала, коли доторкнулася до одного з них.
14 вересня (27 вересня) в православному календарі відзначають Воздвиження чесного і животворного Хреста Господнього. Після розп’яття місце Голгофи засипали землею, згодом там поставили язичницькі храми. Саме Олена організувала пошуки святині.
Що відомо про день і звичаї
- Хрест Господній, за церковним переказом, знайшли в Єрусалимі у IV столітті за правління Костянтина Великого.
- На місці Гробу Господнього та Голгофи звели храм Воскресіння Христового; під час освячення святиню підняли над натовпом, щоб її бачили всі.
- За старим календарем 14 вересня в Україні вшановували пам’ять Симеона Стовпника, який оселився на високому стовпі і там молився.
- Народні прикмети: ясний і теплий день — осінь тепла й суха; дощ — осінь дощова; багато павутиння — довга суха осінь.
- Цього дня дотримуються суворого посту: на столі лише пісні страви, без м’яса, риби, молочних продуктів і яєць.
Назву свята пов’язують саме з обрядом піднесення Хреста. До Симеона Стовпника приходили з різних місць по пораду, молитву й духовну підтримку: він багато років постив і молився, а потім жив на стовпі.
Не рекомендували йти до лісу. Предки вважали, що там цього дня особливо активна нечиста сила. Повір’я мало й практичний бік: восени змії ховаються від холоду, ведмеді готують барлоги, тож зустріч із дикими тваринами могла бути небезпечною. За давнім повір’ям, хто постить на Воздвиження, може отримати прощення семи гріхів.
Свято закріпилося після знахідки Хреста в Єрусалимі та освячення храму на Голгофі, коли святиню урочисто показали людям.
