Цього дня в молитвах згадують преподобного Киріяка і просять його заступництва для тих, хто в дорозі або веде усамітнене життя, а також про здоров’я, душевну стійкість і подолання смутку. 29 вересня (12 жовтня) в православному календарі — день пам’яті преподобного Киріяка, самітника.
Цифри й імена з житія
- Народився 448 року в Коринті; батько Іоанн був священником, мати — Євдоксія.
- У 18 років залишив дім і пішов до Єрусалима.
- За житієм прожив 109 років і відійшов близько 557 року.
- За старим календарем того ж числа вшановували мученицю Євфимію Всехвальну (смерть близько 304 року).
- Передання про її мощі пов’язують із IV Вселенським собором у Халкідоні 451 року.
Родич Киріяка, єпископ Коринфський Петро, поставив юнака читцем у храмі. Ще змолоду він уважно слухав Святе Письмо. Слова Євангелія про необхідність зректися себе й іти за Христом спонукали його присвятити життя Богові.
У Святій Землі він прийшов до преподобного Євфимія Великого. Той постриг його в чернецтво і направив до монастиря преподобного Герасима Йорданського. Там Киріяк ніс послухи, постив і навчався смирення. Герасим брав його з собою в пустелю на молитву й суворий піст.
Після смерті Герасима Киріяк повернувся до лаври Євфимія, згодом оселився в лаврі преподобного Харитона (Суккійська, або Стара лавра). Там минули десятиліття: його висвятили на диякона і пресвітера, він опікувався храмом і богослужінням. Пізніше разом з учнем відходив усе далі в пустелю, бо люди приходили по пораду й молитву. Коли виникала небезпека єретичних учень, він виступав на захист православної віри.
Свята Євфимія жила наприкінці III — на початку IV століття в Халкідоні. Під час гонінь відмовилася поклонятися язичницьким богам і після катувань прийняла мученицьку смерть за Христа. За переданням, біля її мощей поклали два сповідання віри; після молитви отців Собору сувій із православним сповіданням знайшли в руці мучениці. Це сприйняли як підтвердження вчення про дві природи Ісуса Христа — Божественну і людську.
Народні прикмети на 29 вересня такі: теплий і сухий день — зима прийде пізно, сильних морозів очікували не скоро; грім — до морозної та малосніжної або безсніжної зими; галки збираються великими зграями — до ясної, погожої днини. Вважалося недобрим відмовити тому, хто просить милостиню або допомогу. Не схвалювали необдуманих закупів і марнотратства: вірили, що витрачені без потреби кошти не принесуть користі.
