10 вересня (23 вересня за старим стилем) у православному календарі відзначають день пам’яті святих мучениць Минодори, Митродори і Німфодори. Сестри народилися в християнській родині у Віфінії. Змалку вони дотримувалися християнської віри і прагнули присвятити життя молитві.
Минодора, Митродора і Німфодора були дуже близькими. Вони залишили світське життя й оселилися неподалік міста Пруси, усамітнившись у різних місцях для молитви. Там сестри проводили час у пості, духовних роздумах і служінні Богові.
Згодом про їхню побожність дізналися місцеві жителі. Люди почали звертатися до сестер із проханнями про молитву. Відданість християнській вірі привернула також увагу влади.
У той період у Римській імперії християн переслідували. За переказами, правитель області наказав привести сестер до суду і змусити їх відмовитися від віри. Спочатку до нього привели Минодору. Їй пропонували зректися Христа й отримати багатство та почесне становище. Дівчина залишилася непохитною. Після жорстоких катувань вона загинула за свою віру.
Після смерті Минодори до суду привели Митродору. Її також намагалися переконати відмовитися від християнства, але сестра не піддалася погрозам і не зреклася Бога. Останньою постала Німфодора. Побачивши загибель сестер, вона не злякалася і залишилася вірною Христу. Німфодора прийняла мученицьку смерть.
Пам’ять Мойсея Мурина, прикмети та народні звичаї
За старим календарем 10 вересня в Україні вшановують пам’ять Мойсея Мурина. Він жив у IV столітті в Єгипті. У молодості вів гріховне життя, згодом щиро покаявся, прийняв християнство і став ченцем. Мойсей Мурин відомий суворим подвижництвом, молитвами та боротьбою зі спокусами.
Народні прикмети цього дня такі:
- Суха погода — до пізніх осінніх заморозків.
- Листя на дубах міцно тримається — чекали на холодну зиму.
- Біла цвіль уздовж лісових стежок — до багатого врожаю грибів.
Однією з головних заборон вважали безлад в оселі. Бруд, розкидані речі та занедбаність, за народними уявленнями, могли накликати на родину непорозуміння, сварки й постійні конфлікти. Тому день радили починати з прибирання та наведення ладу в домі.
Від цього дня дозволялося приступати до заготівлі горобини. Предки ставилися до цього дерева з особливою повагою і вважали його символом жіночої сили. Горобиновими гілочками прикрашали наречених, використовували їх під час весільних обрядів і вірили, що дерево здатне зміцнювати подружні стосунки. Горобині також приписували особливу магічну силу: нібито вона могла відкрити людині дар передбачення.
